- корелятивний
- коррелятивный - correlative - korrelativ - співвідносний, взаємнозумовлений.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
корелятивний — а, е, книжн. Який перебуває у взаємній залежності, у взаємному зв язку; співвідносний. Корелятивні зміни. Корелятивні поняття … Український тлумачний словник
корелятивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
корелятивність — ності, ж., книжн. Абстр. ім. до корелятивний. Корелятивність понять … Український тлумачний словник
корелятивно — книжн. Присл. до корелятивний … Український тлумачний словник
співвідносний — (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв язку), відповідний, корелятивний, кореляційний … Словник синонімів української мови